Все номера газеты "Набат" >>>
Микола Яременко. До 15-ї річниці розвалу СРСР. Туга за батьківщиною
Заступник міського голови Кіровограду пропонував 20 тисяч доларів США за фальсифікацію
результатів виборів!
Богдан Герасименко. Президентские награды сыпятся как из рога изобилия...
Кому?
Євген Білий. От чего возникают смертельные болезни? Чёрный пиар или провокация?
Алексей Сергиевский. История фальшивой "Влесовой книги" напоминает
знаменитый рассказ писателя Алексея Толстого "Похождения Невзорова или Ибикус"
Алексей Сергиевский. Живописец ассоциации художников революционной России
И. И. Орлов умер в Кременчуге в 1950 году
Оксана Ризун. В честь автора "Записок семинариста" Филиппа Капельгородского
в Полтаве назван переулок
Юрий Былина. Когда-то владельцем села Демидовка был барон Менгдин
Игорь Гребцов. Всё о Сталине
Алексей Сергиевский. Папин Магадан!
Сергей Альбертов. "Трамвай" вызывает у наркоманов слабоумие и необратимые
процессы в мозге
Криминальная хроника
Часть 1 Часть 2 Часть
3
У плацкартнім вагоні потягу "Москва-Кременчук"
їхали "човники" з "кравчучками" і "хохлоарбайтери"
- підкорювачі північних країв Росії, вже з імпортними "сидорами".
Будівельники з Півночі і вахтовики з тюменських нафтових
промислів та газовики Уренгою, прикупивши в Брянську кришталеві чарки, пустили
їх в діло. "Човники" готувалися до шмону прискіпливої і жадібної конотопської
митниці. Потяг зупинився в Зерновому, вагон оточили прикордонники з тризубами
на картузах, міняли-лихварі, міліоцінери, митарі і просто бандити, прозвані рекетирами.
У всіх їхніх очах палахкотів "самостійний вогник" надії: "якщо
не з'їсти, то хоч - надкусити". У вагоні, де я їхав, під тиху гітару полинула
пісня:
Здесь под небом чужим я, как гость нежеланный,
Слышу крик журавлей все ясней и ясней...
Сердце к ним понеслось, издалека летевшим,
Из холодной страны, с обнаженных полей...
Для мільйонів слов’ян за кордоном поезії Жемчужникова
в інтерпретації виконавців О. Вертинського, П. Лещенка звучать гімном жалю і смутку
за втраченою Вітчизною. В минулі часи було зроблено все, щоб вірш "Осінні
журавлі" нікому не нагадував, що саме Жемчужников був поетом "забутих
слів" і "співцем громадської честі", як називав себе сам поет.
Ім’я нашого земляка Олексія Михайловича Жемчужникова до гучних імен не віднесеш.
На жаль, воно сьогодні мало кому відоме на Україні, хоч він і зробив значний вклад
в літературу як поет, поєднуючи в своїх віршах красу природи і багатство душі.
О. М. Жемчужников народився в 1821 році, в багатій дворянській
сім'ї, в містечку Почеп Чернігівської губернії. В наші часи це районне місто разом
з селом Червоний Ріг, де зберігається маєток О. К. Толстого, - в складі Брянської
області. Батько поета, Михайло Миколайович Жемчужников, був родом із старшино-козацької
когорти, приятилював з диканськими Кочубеями, він також був учасником Вітчизняної
війни 1812 року, згодом став сенатором.
Дитячі роки Олексія пройшли на сільських просторах, доки
він не вступив до училища правознавства в Санкт-Петербурзі. Попечитель над училищем
принц П. Г. Ольденбурзький, зі спогадів О. М. Жемчужникова, своїм особистим прикладом
і характером, спілкуючись зі студентами, прищеплював і розвивав у них відчуття
особистої гідності, людяності, поваги до справедливості, законності, освіти, честі.
Після закінчення училища О. М. Жемчужников успішно крокує
службовими щаблями, роблячи непогану кар’єру спочатку у сенаті, а згодом пероеходить
до державної канцелярії. З середини 40-х років він відвідує "пятниці"
М. В. Петрашевського, де знайомиться з Ф. М. Достоєвським, І. С. Тургенєвим, М.
О. Некрасовим. На рубежі 40-50-х років О. М. Жемчужников, разом зі своїми братами
Олександром і Володимиром і графом О. К. Толстим створює представника "казенной
поезии", "вероломного обличителя" людської дурі і невігластва,
чинодрала - Козьму Пруткова. Який стверджував, що "нема гіршого ворога, як
дурний розум".
Та не минає поета гіркота втрат. Тяжко захворіли дружина,
діти. Рятуючи їх від хвороби і смерті, він від'їздить з ними на європейські курорти.
Європа в ті часи для громадян Росії була безвізова і безкордонна. Рідкі поїздки
на Батьківщину, до Червоного Рогу не тамують смуток за рідною землею. Саме смуток
за Вітчизною вилились у вірш "Осінні журавлі", в їх пісні - туга за
Батьківщиною.
Якщо на початку минулого століття "Журавлів" співали
в Стамбулі і Паріжі, то на початку нинішнього їх співають в Тюмені і Мурманску,
Києві і Москві, співають, чекаючи прикордонну варту на батьківщині поета. Та К.
Прутков, у якого "рід великий, а пообідать ніде" може відпочивати, коли
на підмурки історичної сцени виходять актори з репліками: "маємо те, що вкрали".
Придавши мазепинській зраді "державницького чину і незалежного свята"
"парторг" кучмук висловив інтереси двох соціальних груп українського
суспільства - "національно-свідомої" інтелігенції і "широких"
мас партійно-господарської номенклатури, включаючи і агресивних комсомольських
сутенерів. В народі ці групи назвали: бандерівцями і комутантами. Перші (в основному
із Західної України) настроєні проти Росії. Другі зрозуміли, що в часи "прихватизації"
не буде в "незалежній" зайвого "государевого ока". На Україну
налетіли жердицькі, лазаренки, зграї лихварів і олігархів...
Тому післі чотирнадцяти років "самостійності",
НПЦ "Ємпатія" вивчаючи думку сільської інтелигенції Полтавщини отримав
слідуючі результати. На питання: "Як ви думаєте, розпад Радянського Союзу
приніс Україні більше здобутків чи більше негараздів?"
Більше здобутків - 6%
Більше негараздів - 80%
Важко відповісти - 14%.
У наш тривожний і багато в чому низькоморальний продажний
час не завадить звернутися до віршів Жемчужникова, які дивно сучасні, мов би написані
не півтора століття тому, а сьгодні:
Там правды нет, где есть привычка рабской лести:
Там искалечен ум, душа развращена...
Приди, я жду тебя, певец гражданской чести!
Ты нужен в наши времена.
У Москві на Ваганківськім цвинтарі поруч з могилою О.
М. Жемчужникова, де він був похований в 1908 році, - могила І. Талькова. Прихильники
співака нерідко виконують над могилою його пісні. Часто звучить пісня: "Родина
моя, ты сошла с ума". А замість журавлів стежками Ваганківського цвинтаря
вітер крутить опале листя і несе павутину смутку в "бабине літо". Високо
в небі над притоками Дніпра, витоки яких в Росії, що тихо плинуть серед кущів
лози і гостроверхих топольок, над вербами і калиною, над землями Малоросії кружляють
журавлі, зібравшись до "залежної", "завжди на шляху розбудови"
Африки. Залишаючи нам смуток і згадку про Вітчизну та тугу гітари...
Сумрак, бедность, тоска, непогода и слякоть,
Вид угрюмых людей, вид печальной земли...
О, как больно душе, как мне хочется плакать!
Перестаньте рыдать надо мной, журавли!..
Микола Яременко,
член НСЖУ
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України
з питань вивчення ситуації у зв’язку з проведенням 26 листопада 2006 року позачергових
виборів голови м. Кіровограда та забезпеченню конституційних прав громадян під
час виборів, фактів порушення виборчого законодавства України створена 14 грудня,
працювала в м. Кіровограді з 18 по 22 грудня під керівництвом голови комісії Фесенка
Л. І. До роботи комісія залучила працівників Генеральної прокуратури, МВС, Центральної
виборчої комісії та інших спеціалістів і правознавців.
Члени тимчасової комісії зустрілися з керівництвом обласної
ради та обласної держадміністрації, керівниками правоохоронних та судових органів
області. Обласна рада створила відповідні умови для роботи слідчої комісії.
В ході роботи члени комісії зустрілись з кандидатами на посаду
міського голови Нікуліним, Пузаковим, Дануцею, їхніми довіреними особами, юристами,
які виклали своє бачення ситуації, що склалась навколо виборів та надали документи,
які, на їх думку, підтверджують факти порушень Закону України "Про вибори
депутатів Верховної Ради АР Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських
голів".
Попередні висновки
Вибори голови м. Кіровограда 26 листопада 2006 року проходили
з низькою явкою виборців на виборчі дільниці тому, що вони не вірять в справедливість
результатів голосування. Але майже всі ті, хто з нами зустрічався констатували,
що вибори на виборчих дільницях проходили спокійно, без значних порушень Закону
про вибори, не було зафіксовано і правопорушень. На кожній дільниці були присутні
члени комісій, спостерігачі, довірені особи більшості кандидатів на посаду міського
голови. В день голосування до дільничних, окружних та міської територіальної комісії
скарг та заяв про порушення практично не надходило.
Після підрахунку голосів на виборчих дільницях всі представники
кандидатів на посаду голови отримали копії протоколів з "мокрою" печаткою
та почали паралельний підрахунок голосів у своїх штабах.
Окружні комісії Ленінського району та селища Новий, де згідно
з протоколами перемагав, тобто зайняв перше місце Дануца, здали протоколи та бюлетені
в міську виборчу комісію без проблем.
А в Кіровській , де переміг і зайняв перше місце Пузаков,
який висувався Компартією України, і цей результат показав, що він перемагає,
вцілому, по місту, почались різного роду правопорушення. Насамперед, вже 27 листопада
приблизно о 19 годині з’явились 86 скарг, які були представлені в Кіровську окружну
виборчу комісію і написані "під копірку", без відповідних актів. Комісія
не визнала актів і тут почався тиск на голову цієї комісії. Заступник міського
голови Чорний, зі слів голови цієї комісії Кожанкової, пропонував їй 20 тисяч
доларів США за створення умов для фальсифікації результатів виборів на користь
Дануци. Про це вона розповіла як членам тимчасової слідчої комісії, так і на сесії
міської ради, де вона виступала. Її виступ був знятий на відео, яке я передав
представнику Генеральної прокуратури вчора, 21 грудня, для прийняття відповідних
мір. Також один із членів цієї виборчої комісії подала пояснювальну записку про
те, що Чорний пропонував їй гроші за те, що вона не голосуватиме разом з усіма
членами комісії за затвердження протоколу. Коли ж вона відмовилась, на її адресу
і на адресу Кожанкової почали надходи погрози. Голова тимчасової слідчої комісії
направив вищезазначену пояснювальну записку з супровідним документом прокурору
області.
За цими та іншими фактами прокуратурою порушена кримінальна
справа, а представник Генеральної прокуратури запевнив комісію, що розслідування
цієї кримінальної справи взято під контроль Генеральною прокуратурою. Викликає
подив тільки те, чому прокурор області не порушив цю кримінальну справу раніше,
до приїзду тимчасової слідчої комісії.
Після того, як окремим політичним силам не вдалось зфальсифікувати
протокол Кіровської окружної виборчої комісії, а всі протоколи дільничних комісій,
бюлетені для голосування та протокол окружної комісії були передані міській територіальній
виборчій комісії, вони почали протягом 28, 29 листопада надавати скарги в міську
ТВК. Дії міської ТВК вражають своєю некомпетентністю, порушенням виборчого законодавства
та відвертим свавіллям. Так, заступник голови комісії Сліпченко, а особливо секретар
ТВК Ушаков, які фактично відсторонили від управління комісієюта її голову Багна,
прийняли рішення комісії на власний розсуд чи за чиєюсь вказівкою. Ушаков практично
на кожному засіданні комісії зухвало себе поводив та нецензурно лаявся у присутності
членів комісії та спостерігачів, які не раз були свідками цього.
Тимчасова слідча комісія декілька разів його запрошувала,
просила надати нам для вивчення протоколи та іншу документацію комісії, яка знаходиться
в сейфі, (а ключі від сейфа, відповідно, в нього). Секретар тимчасової слідчої
комісії Садовий М. І. зустрівся з ним і передав наше прохання. Проте він відповів,
що не визнає ні Верховної Ради, ні її Тимчасової комісії і ніяких документів не
надасть. І, знову ж, в нецензурній формі образив Садового, про що той подав заяву
в обласну прокуратуру для відповідного реагування.
ТВК 30 листопада визнала вибори на 13 виборчих дільницях
недійсними. На засідання навіть не запросили голів цих дільничних комісій. Однак
жодна дільнична та окружна комісії вибори недійсними не визнала.
Згідно статті 75, пункт другий "територіальна виборча
комісія приймає рішення про визнання виборів недійсними по окремому виду місцевих
виборів у разі:
- якщо кількість виборчих дільниць, на яких голосування було визнане недійсним,
становить не менше 25 відсотків від загальної кількості виборчих дільниць на території
даного округу", а це повинно бути 32 дільничні комісії.
Але це не завадило комісії 1 грудня прийняти постанову про
визнання виборів недійсними вцілому, мотивуючи це тим, що на 13 виборчих дільницях,
що складає 10% загальної кількості дільниць вибори визнані недійсними. Зі свідчень
членів ТВК фактичного прийняття цієї постанови на засіданні комісії не було, так
як не було голосування. Головуючий не ставив на голосування проект постанови і
члени комісії не голосували за її прийняття, із клаптику паперу була зачитана
постановлювальна частина, як рішення. Вимогу членів ТВК ознайомити їх із проектом,
а потім із самою постановою, було відхилено. Всі ці порушення вони виклали в особливій
думці, проте їхню думку не було взято до уваги.
Незважаючи на те, що декілька позовів кандидатів на посаду
міського голови знаходились на розгляді в судах, ТВК прийняла рішення про проведення
повторних виборів міського голови м. Кіровограда 11 лютого 2007 року. Суд 20 грудня
призупинив дію цієї постанови ТВК про проведення виборів 11 лютого. Але ТВК продовжує
реєструвати нових кандидатів на посаду міського голови і вже зареєстровано 9 претендентів
та видано їм підписні листи.
Таке свавілля і невизнання ТВК норм Закону про вибори, свідчить
про термінову необхідність внесення змін до закону про місцеві вибори та інших
законодавчих актів з метою недопущення таких грубих порушень діючого законодавства
та підвищення відповідальності виборчих комісій за прийняття подібних рішень.
Маю надію, що суди, районний і апеляційний, як завірив членів
комісії голова обласного апеляційного суду Телеганенко В.І., будуть розглядати
позовні заяви виключно в межах законодавчого поля, без будь-якої політичної заангажованості.
Хочеться вірити, що судова гілка влади своїми рішеннями,
та прокуратура області припинять беззаконня в м. Кіровограді та відновлять віру
виборців в те, що в місті є влада, яка відстоює їх законні Конституційні права.
Виступ народного депутата В. М. Оплачко 22.12.2006
р. на пленарному засіданні Верховної Ради України.
На прошедшей Сорочинской ярмарке Виктор Андреевич Ющенко
"выкупил" заказанную еще год назад у пожилой и опытной вышивальщицы
чудесную сорочку-"вышиванку". Расплатился он с ней или нет (подарок?)
нам все равно. Вышивальщице было президентским указом присвоено звание "Герой
Украины". Посетовал на ярмарке коллекционер трипольских глечиков и колхозник
хомутов, что в экспозициях Сорочинцев отсутствуют гобелены производства Решетиловской
фабрики. По всей вероятности теперь главный "нашист" Полтавщины губернатор
Валерий Асадчев взял под свой контроль производство решетиловских гобеленов. Может
и ему награда "отвалится"?
На днях "бегущая строчка" в ТСН по телеканалу "1+1"
проинформировала граждан Украины о том, что президентским указом орденом
"За заслуги" III степени награжден лечащий врач австрийской клиники
Николай (Микола) Карпан... Кого лечащий? Виктора Андреевича Ющенко, которого
по его утверждению, отравила диоксином "влада". перед этим по ТВ Ющенко
заявил, что "отравители" уже вычислены, остается их только арестовать.
Генпрокурор Украины это президентское сообщение опровергнул: "отравители"
еще не вычислены. В народе вообще ширятся слухи, что оранжевому президенту никто
в сало "отруту" не посыпал, а пострадал он от операции по "омоложению"
лица какими-то стволовыми клетками, как известная российская телеведущая Оксана
Пушкина...
Но мы отвлеклись! Кто в очереди стоит за президентскими наградами
в данный момент? Его личные садовники или пасечники, домработницы или гувернантки,
или супруга за исполнение супружеских обязанностей? И какой степени будет вручен
Катрин-Кер Чумаченко украинский орден "За заслуги"? или за услуги?
Богдан Герасименко, пенсионер
"Чим неймовірніше брехня, тим люди дужче в неї вірять".
(Геббельс)
Люди похилого віку читання газети "Зоря Полтавщини"
починають із розділу "Доброго вам здоров’я", всі читали і всі були задоволені,
доки фармацевт Черпакова не вирішила поповнити інтелектуальний багаж полтавців,
а заодно і позбавити їх ряду захворювань, зокрема - діабету.
Хотілося б, аби ці мудрі істини не залишилися виключним здобутком
читачів лише цього видання, тому я вирішив запропонувати їх газеті "Комуніст
Полтавщини".
У своїй публікації "Ламаючи голову, ламаєте і тіло",
вона в довірливій формі повідомляє: "Земля - рідкий субстрат з тоненьким
шаром земної кори на поверхні. Рухаючись навколо власної осі, наша планета створює
сильну вібрацію. У людини біля горла є маленька вигнута кістка... Саме ця кістка
відчуває вібрацію Землі та м’язів. Вібрує вона відповідно до території проживання
людини. Тож і бере участь у мовному процесі".
Об’єктивності заради варто зазначити, що в глибоких знань
щодо будови Землі (актуалістична геодинаміка), автор не проявила. Коливання земної
кори (землетруси), викликані переміщенням літосферних плит, зрідка простежується,
але це явища епізодичні і вібрації не викликають.
Думаю, найближчим часом навряд чи виникне необхідність збирати
кошти для придбання змазки земної осі, аби усунути "сильну вібрацію".
Та ще не вечір... Автор, посилаючись на науку біолінгвістику,
стверджує: "Специфіка мови створюється вібрацією окремих частин планети...
Тобто, відмовляючись від мови території, людина прирікає себе на хворобу. Медики
виявили цікаву закономірність: чим більше людей розмовляє російською мовою в Україні,
тим вищий показник смертності".
Ось так. На городі бузина, а в Києві дядько... Зате тепер
ми точно знаємо, чому так різко почало скорочуватися населення України. Паралельно
автор повідомляє ряд корисних істин: "Із прононсом розмовляє француз. Британець
"ковтає" закінчення слів, закриваючи рот від туману".
Ну а полтавці розмовляють не українською мовою, а "полтавською
говіркою". Очевидно, виходячи з цього постулату, наша газета протягом трьох
років спілкується з читачами на галицько-хутірському діалекті. Хоча злі язики
стверджують, що вона просто відпрацьовує американські гранти. Звідси випливає,
що українською мовою говорять лише галичани та канадська діаспора, а наша рідна
мова - "витівки комуністичного режиму". А ми, убогі, вважали, що Полтавщина
- "колиска української літературної мови".
Та все ж, найбільше повинні радіти діабетики. Виявляється,
"Цукровий діабет - не що інше як проблеми кривомовності. Спеціалісти радять
діабетикам слухати українську мову через диктофон і міряти вміст цукру в крові.
Потім уголос читати твори Івана Котляревського, Івана Франка, Ліни Костенко, Бориса
Олійника. І ще раз зробити аналіз рівня цукру в крові. Результат переконливо підтвердить
доцільність мудрих порад... Звідси порада: щоб почуватися здоровою людиною, запобігати
хворобам, говоріть українською мовою".
Тож, гумористи, посипте голову попелом і розходьтеся розсипом,
обережно ступаючи по "тоненькому шарові земної кори щоб не провалитися в
рідкий субстрат після відвертих признань автора. Ви їй - не конкуренти.
Дорогою розмовляйте, про всяк випадок, галицько-хутірським
діалектом. Не дивуйтеся, якщо в поліклініці, найближчим часом ви побачите новий
лозунг "Нам не треба інсуліну, ми вголос читаємо Костенко Ліну".
В душі я розумію автора публікації. Така нинішня мораль.
Долари і гранти нам потрібні всім, але їх треба ще якось заслужити. Ось і згодилася
порада Геббельса.
Це ми, старше покоління, донині не можемо позбутися таких
архаїзмів як честь, порядність, сумління. Ходимо, як білі ворони, і ніяк не можемо
зрозуміти, звідки наші біди.
Згідно трактування автора все досить просто. Винні кляті
москалі та російська мова. Такий висновок випливає з її резюме: "Нав’язування
російської мови українцям - шкідливе. А за великим рахунком - штучне. Адже воно
суперечить законам біолінгвістики, призводить до поширення хвороб. Звідси порада:
щоб почуватися здоровою людиною, запобігати хворобам, говоріть українською мовою".
І все ж хто забороняє фармацевту Черпаковій говорити українською?
Ось тут чомусь про це ні слова.
Незважаючи на те, що 70 відсотків населення Полтави розмовляє
російською, в офіційних інстанціях та ЗМІ вона взагалі не вживається. У Полтаві
вже 7-8 років не видається жодна газета російською мовою. В місті немає жодної
вивіски, жодного оголошення російською мовою.
За останні 2-3 роки з друкованих ЗМІ зникла і літературна
українськ мова. Всі перейшли на галицький діалект. Друкувати та вести радіопередачі
можна будь-якою мовою, окрім російської. І все одно, нарікання щодо утискування
української мови тривають. Незрозуміло: це прагнення грантів чи вислужування перед
владою. Хотілося б зупинитися на моральній етиці.
Із фармацевтом Черпаковою все зрозуміло. Людина дорвалася
до західної демократії, а це вже - свобода, в тому числі і від здорового глузду
та сумління.
А от позиція редакції - незрозуміла. Щоб опублікувати таку
нісенітницю, треба вважати своїх читачів абсолютними невігласами. Для мене особисто
це - образа. У решти читачів газети, вважаю, це також ентузіазму не викличе. Незрозуміло,
на що розраховувала редакція газети?
Тому, висловлюючись її нинішньою мовою, я - читач "Зорі
Полтавщини" з 28-річним стажем, мушу сказати: ніхто не хоче, щоб його наразі,
в такий спосіб, мали за дурня.
Євген Білий, м. Полтава.
Часть 1 Часть 2 Часть
3
Микола Яременко. До 15-ї річниці розвалу СРСР. Туга за батьківщиною
Заступник міського голови Кіровограду пропонував 20 тисяч доларів США за фальсифікацію
результатів виборів!
Богдан Герасименко. Президентские награды сыпятся как из рога изобилия...
Кому?
Євген Білий. От чего возникают смертельные болезни? Чёрный пиар или провокация?
Алексей Сергиевский. История фальшивой "Влесовой книги" напоминает
знаменитый рассказ писателя Алексея Толстого "Похождения Невзорова или Ибикус"
Алексей Сергиевский. Живописец ассоциации художников революционной России
И. И. Орлов умер в Кременчуге в 1950 году
Оксана Ризун. В честь автора "Записок семинариста" Филиппа Капельгородского
в Полтаве назван переулок
Юрий Былина. Когда-то владельцем села Демидовка был барон Менгдин
Игорь Гребцов. Всё о Сталине
Алексей Сергиевский. Папин Магадан!
Сергей Альбертов. "Трамвай" вызывает у наркоманов слабоумие и необратимые
процессы в мозге
Криминальная хроника
Свежий
номер 