Набат №24 (273) от 2 октября 2009 года

Часть 1 Часть 2

"Свои" против "своих"

Недавно наткнулись на размышления юмориста Михаила Задорнова "Демос или охлос?". Вот они: "Большинство людей на Земле сегодня уверены, что слово "демократия" произошло от древнегреческого слова "демос". В переводе означает "народ". Почти правильно. Однако небольшая поправка. Словом "демос" называли не весь народ, а только ту его часть, которая имела право голосовать. А тех, кого до голосования не допускали, звали охлосом. То есть охломонами!
Кого в первую очередь старался выбрать демос? Того, кто обещал завоевать, наказать, казнить, отомстить... Да-да... Еще в той далекой древности греки заметили, что большинством из тех, кто идет на выборы, руководят демонические чувства. Слово "демон" тоже от древнегреческого корня.
"Демос" - его производное. "Де" означает делить, разрушать... "Моно" - это единица, личность, целостность... Монолит! Монастырь! Кстати, английское слово "бриллиант" - "diamond". Демонический камень! Так что, хотите верьте - хотите нет, но "демократия" дословно означает "деление власти демонами".
Думается, что высказывание М. Задорнова напрямую относится к Украине. В эпоху массового зомбирования населения средствами массовой информации, прежде всего ТВ, люди теряют чувство реальности становятся "охломонами" и голосуют за "демонов". Разве можно было голосовать за "демона оранжоидов" в 2004 году? Какой получили результат? Сегодня очередной "демон" готовится к занятию президентского кресла.
Но хорошо ли будет с этим пРезидентом нашему народу? Уверены, что плохо. А чтобы понять почему, предлагаю читателям нашей газеты познакомиться с отдельными главами книжки на 96 страницах "Юленька золотенька рученька" руховца-националиста, соратника В. Черновола, Дмитра Понамарчука. Книга на украинском языке появилась в 2008 году и посвящена "валькирии помаранчевої революції". Не соглашаясь с отдельными выводами автора, она представляет интерес и заслуживает того, чтобы о ней знали как можно больше кременчужан.
Очень надеемся, что автор не будет возражать против того, что его книга будет напечатана в нашей газете.

Юленька Золотенька Рученька

Велика рідня

Її батько "по своїй лінії до сотого коліна латиш". Так казала сама Юля. А справжнє дівоче прізвище Тимошенко - Грігяс. Але за комуністичної влади буква "с" у кінці прізвища начебто була замінена на "н". Так Юля стала Грігян.
Хоча деякі її прибічники обурені фамільярністю відносно "дорогої" Юлії Володимирівни, сама Тимошенко майже скрізь - особливо у рекламних кампаніях - воліє подавати себе як просто Юля. Вона, мабуть, гадає, що це робить її "однією зі своїх", дівчиною "з нашого двору", проте в українських традиціях шанобливе ставлення до панни чи пані завжди розцінювалось як ознака високої християнської культури. Але, як кажуть французи, чого хоче жінка, того хоче Бог. То нехай собі й називається - Юля, просто Юля.
Вона народилась у Дніпропетровську 27 листопада 1960 року.
Національність: українка. Один жартівник, який подав себе як ізраїльський журналіст і підписався як Хаїм Грець, написав, що нібито існують документи, які містять підтвердження, що Юля Тимошенко є єврейкою по материнській лінії. Однак отримати копії документів про те, що Юлені корені закопані настільки глибоко, ще ніхто не зміг. У всякому випадку ймовірна приналежність до багатостраждального народу робить їй і її родині велику честь.
За паспортом вона заміжня, але з чоловіком не живе понад 13 років.
Уподобання: теніс, плавання, волейбол, класична музика. Улюблений композитор - мелодійний і динамічний Вівальді.
Про свій характер Юля Тимошенко в 1996 році сказала: "Я досить м’яка людина і вважаю за краще знаходити аргументи, щоб переконувати".
Мати - Телегіна Людмила Миколаївна, диспетчер АТП. Батько - Грігян Володимир Абрамович, покинув сім’ю. Можна обійти всю Латвію (та навіть увесь балтійський суходіл) і не знайти жодного балтійця на ім’я Абрам Грігян чи Грігяс. Зате таке ім’я дуже поширене у вірменських євреїв, а вірменські євреї дуже віддані традиціям...
Бабуся - Марія Йосифівна, технолог на кондитерській фабриці.
Справжнє прізвище Марії Йосипівни вкрите мороком невідомості. Це ще одна з ретельно приховуваних таємниць. Натомість удалось установити прізвище Марії Йосипівни по чоловіку - Нелєпова.
Донька - Тимошенко Євгенія Олександрівна.
Народилась у 1980 році, коли Юлі Тимошенко було 20 років, а її чоловікові Олександру - 19. Закінчила школу економіки в Лондоні за фахом "політика і філософія". Тема диплому - "Приватизація української енергетики". Преса називала її однією зі співвласниць компанії, якою колись керувала її мати - "Єдині енергетичні системи України". Євгенія колекціонує кришечки... від пивних пляшок. Один із журналістів особливо відзначив, що мати Євгенії до цього захоплення доньки ставиться стримано.
Євгенія засвідчила свою присутність у наглядовій раді Дніпропетровського металургійного заводу ім. Комінтерну. У 2005 році вийшла заміж за простого британського рок-аматора Шона Карра, якого вперше побачила на курорті в Єгипті, й там із першого погляду закохалась у нього на все життя. Коли Шон поїхав додому й забув залишити номер свого телефону, Євгенія дістала його (разом з номером телефону) з-під британської землі. Євгенія любить також бізнес з нерухомістю, залучати іноземний капітал, тобто працювати з лондонськими бізнесменами, які спеціалізуються на масштабному будівництві і прагнуть інвестувати фунти в економіку України.
Зовсім недавно Євгенія відкрила вареничну і ні де інде, а в центрі Дніпропетровська, на площі Леніна.
Вона придбала перший поверх будинку, де за радянських часів працював науково-дослідний інститут Міністерства чорної металургії УРСР. За метр нерухомості в самому центрі Дніпропетровська у 2006 році вона заплатила лише 500 доларів. Приміщення навпроти вартувало того ж року 5 тисяч доларів за кв. метр. У столиці світового бізнесу, якою вважається Лондон, гарні школи. І нехай одні пихаті злостивці вважають, що таку успішну оборудку вдалося здійснити лише за сприяння мами...
Маму спіткало інше дитинство. Юлечці не виповнилось і трійки років, а її батьки розлучилися. З 1962 року її виховували матір та тітка - Ульяхіна Антоніна Миколаївна. Мешкали у двох кімнатах у хрущобі по вулиці, названій на честь автора "Капіталу" - Карла Маркса. Дім № 26.
Ульяхіна Антоніна Миколаївна - сестра матері Юлі Тимошенко. Нині вона партійна начальниця у дніпропетровській обласній організації своєї племінниці. Народилася 18 липня 1949 року в Дніпропетровську. Освіта вища: у 1975 році закінчила Дніпропетровський гірничий інститут їм. Артема. З 1975 по 1982 рік працювала на Дніпропетровському електровозобудівному заводі інженером, була секретарем комсомольської організації заводу. У 1982-92 рр. працювала директором об’єднання кінотеатрів "Батьківщина-панорама". У 1992 - 2005 рр. - директор ТОВ "Беютага" (подробиці про фірму далі будуть), в назві якого вгадуються ініціали родичів. Високих відзнак від держави не заслужила. Зате з 1999 року стала керівницею виборчого штабу партії "Батьківщина", а в 2004 році - коаліції "Сила народу" в Жовтневому районі Дніпропетровська. До обрання головою обласної організації партії працювала у цій організації головою контрольно-ревізійної комісії. Заміжня. Має дочку й онуків.
Тітонька Тоня любить красне письменство - написала повість про життя племінниці "Юля-Юлечка". Книжечка роздавалася безплатно, але, на жаль, авторка поназбирала обмаль відгуків.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Беютага" спалахнуло на ринку природного каменя всередині дев’яностих. Виробничі потужності фірми - кар’єр, ділянка колення каменю, завод з виготовлення облицювальної плитки. Сировина - граніти з різних родовищ України: бордово-бузковий Токівський (до речі, це родовище єдине у світі), червоний Капустянський, сірий Янцевський, світло-коричневий Оріхівський, сіро-рожевий Крупський і Корнинський тощо. Особливим попитом такий граніт користується у покупців для пам’ятників на могилах багатіїв і олігархів.
Разом з тітонькою Тонею зараз власниками "Беютаги" є також мама Юлі - Людмила Телегіна та донька Юлі - Євгенія.
...Юля почала навчатись у школі №37, а в дев’ятому класі перейшла у №75. За спогадами однокласників, у новій школі вона зуміла здобути авторитет і посаду комсорга класу. В 1977 році закінчила школу на всі п’ятірки і дві четвірки - з географії та співу.
У 1978 році склала іспити до Дніпропетровського гірничого інституту, але вчитися пішла в 1979 році у Дніпропетровський держуніверситет на спеціальність "економічна кібернетика". В університеті вона змінює своє прізвище Грігян на Телегіну.
А тепер про милу сімейну легенду. У 1978 році Юля Телегіна познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. Олександр Тимошенко помилився телефонним номером. Він випадково набрав не ті цифри, слухавку зняла Юля. У 1979 році 18-річний Саша та 19-річна Юля одружились. А у вісімдесятому народилася майбутня дружина британського байкера Шона Карра, до Євгенії розлученого у себе на батьківщині у Британії. Після одруження у Києві заморський пустунчик став обличчям українських легких журналів і розважального інтернету. Як пам’ятаємо, у Єгипті він не помилявся номером телефону, Євгенія сама його знайшла і привезла до нас.
А тоді, у 1980 році, після декрету Юля повернулася на другий курс, але вже на спеціальність "економіка праці". І в 1984 році закінчила університет з червоним дипломом.
За розподілом вона потрапила на Дніпропетровський машинобудівний завод імені Леніна. Працювала інженером-економістом у відділі організації праці та заробітної платні й упроваджувала на сконі планової економіки модну соціалістичну методику - організовувала госпрозрахункові бригади та вдосконалювала форми оплати праці.

Продолжение>>>

Будем достойны нашей истории
О книге "Крепости и герои"

Была та смутная пора,
Когда Россия
молодая,
В бореньях силы
напрягая,
Мужала с гением
Петра.
А. С. Пушкин

Преданность и стойкость малороссов, героизм русского солдата, предательство ничтожного Мазепы, служащее укором нынешним его последователям и воспевателям, "оранжевые указы" президента о шведско-украинском союзе в год 300-летнего юбилея Полтавской баталии, говорят о том, что битва за Победу продолжается...
Великая Северная война 1700-1721 годов породила множество героев, но лишь одному из них (спустя почти 200 лет) был установлен памятник. Имя этого храбреца – Алексей Степанович Келин. Генерал-майор Русской армии и комендант легендарной Полтавы, устоявшей перед натиском шведской армии. До последнего времени не существовало отдельного исследования, посвященного "доблестному коменданту". Полтавский писатель Ю. Погода, совместно с издательством "Кучково поле" в преддверии 300 летнего юбилея восполнили этот досадный пробел, издав при участии Я. Иванюка, интересную и увлекательную книгу: "Полтавская баталия: Крепости и герои". Достойный ответ сегодняшним хулителям России... Эта книга, совместно со сборником статей "Полтава. К 300-летию Полтавского сражения", того же издательства, стали лучшими в праздновании памятной даты. Как заявил секретарь Союза писателей России Александр Бобров, прочтя книгу "Крепости и герои": "Хотя все страницы книги пропитаны кровью погибших от рук корыстных скандинавских "рыцарей" и дымом спаленных городов и сел Малороссии. Сплав научных изысканий и современных публицистических битв удался на славу".

Генерал-майор Русской армии и комендант легендарной Полтавы Алексей Степанович Келин

Предоставим слово Ю. Погоде: "Ничем иным, кроме как изумительным чутьем стратега, невозможно объяснить назначение Петром одного их лучших своих офицеров в Полтаву, которую следовало оборонять на пределе своих сил". В трудное осадное время комендант А. С. Келин, проявляя военный талант и кипучую энергию, умение максимально использовать боевое настроение и патриотический дух защитников Полтавы, верил в победу и категорически отвергал предложение Карла сдать город. Все попытки овладеть Полтавой оказались безрезультатными. Шведская армия в течение 87 дней осады потеряла 6 тысяч человек. Вокруг Полтавы рыскал и Мазепа с двумя тысячами предателей. За все время осады Карл предпринял двадцать штурмов, истратил почти весь свой боезапас, но не добился успеха. Поход на Москву срывался.

Мужественный гарнизон Полтавы был верен памяти своего первого полковника Мартина Пушкаря – не предавшего Хмельницкое "Навеки вместе!". Сравните с двумя часами, что хватило Меньшикову, чтобы отбить у наемников Мазепы Батурин, и уничтожить собранные для шведов припасы. Героическая оборона Полтавы завершилась победой ее защитников, стала началом разгрома шведской армии. Авторы Погода и Иванюк особо подчеркивают, что наряду с гарнизоном крепость обороняли 2600 казаков Полтавского полка и вооруженные жители города.

К осени 1708 года сложилось очень опасное для России положение, когда все союзники России были разгромлены шведами, из войны вышли Саксония и Дания, а в Польше Карлом на престол был посажен верный его ставленник король Станислав Лещинский. Шведская армия стала выдвигаться из Польши через белорусские земли, входившие тогда в состав Польши к границам России.

Из века в век такой поход против России имеет своей целью не просто нанесение военного поражения соседу, нет, цели его гораздо обширнее. По сути – полное уничтожение единого Российского государства, прежде всего – расчленение его на удельные княжества, захват ключевых земель на севере и юге, превращение этих регионов в колониальные территории. Именно такие планы строил Карл ХII. Он мечтал присоединить к Швеции весь север России вместе с Новгородом и Архангельском – и вплоть до Урала. В центре России планировалось воссоздать удельное Московское княжество с подвластным Швеции князьком. Юг России, куда входили и земли прозываемые ныне Украиной, передавались Польше. Планы эти не были секретом ни для кого. Для захвата Архангельска уже была послана мощная шведская эскадра, получившая там достойный отпор.

А вот в Малороссии дело обстояло сложнее. Гетманом Левобережья, входившего в состав России, был Мазепа, происходивший из так называемой казачьей "старшины". Род Мазепы исповедовал "самостийность", проводя политику служения "и нашим, и вашим", балансировал между Польшей и Россией, но о реальной независимости Малороссии, в их роду, речь не шла. Иное дело предать или наябедничать. Как утверждает Ю. Погода, обычно в таких родах, если один родитель был православным, второй обязательно становился католиком. К осени 1708 года Мазепа был уже довольно пожилым человеком, ему исполнилось 64 года. Поход шведского короля на Москву, его возможная победа над Петром ввергали Малороссию во власть Польши. Но ведь можно выторговать себе особые условия, рассуждал Мазепа, надо лишь вовремя оказать содействие Карлу... Таким особым условиям для Мазепы было согласие шведского короля на создание некоего "княжества русского", конечно, под протекторатом Польши, но со своим князем – Мазепой.

Кто же не позволил осуществлению этих планов на Русских землях? Для ответа предоставим слово Ю. Погоде: "Многие из русских городов, Малороссии в первую очередь, которые в полной мере и крепостями-то назвать можно с большой натяжкой, оказались не по зубам "лучшей армии мира", а Веприк и Полтава, как и северный Архангельск навсегда стоят первыми в этом ряду. Не многометровые стены из камня (их можно разбить огнем артиллерии), не широкие и глубокие водные преграды перед ними (их можно форсировать) и даже не хваленые шведские бездумная дисциплина и неукоснительная (так и подмывает сказать – тупая) исполнительность (их можно подорвать) в конечном итоге решали дело, а нечто совсем иное – беспримерное мужество защитников крепостей; бесподобная боевая спайка славян, защищавших общее наследие: веру православную и свою землю. Потому Великая Северная война породила много героев (и массовое награждение солдат и офицеров, начавшиеся в русской армии, именно после Полтавы, - отнюдь не лишнее свидетельство тому). Доблестный комендант непокоренной Полтавы, рыцарь, глядящий на вас с портрета полтавского художника Е. Путри, А. С. Келин – не последний в этом ряду. Жаль только, что на юбилейные торжества "официальные делегации" не возложили ни единого цветка к подножью памятника герою. Имею ввиду Полтавское позорище под католическим крестом, когда Россия, Украина и Швеция "отпраздновали" 300-летие Полтавской битвы, под пристальным взглядом бигбордного Мазепы со слоганом "Мазепа переміг! Українська держава Є!".

Этот факт комментирует редактор "Газеты для соотечественников "Русская правда" С. Проваторов: "К сожалению сегодняшняя Россия не в состоянии активно защищаться по всем фронтам, в том числе и на фронте исторической контрпропаганды – принуждая, скажем так, ющенковскую Украину к следованию исторической справедливости. Особенно в тех ее моментах, которые касаются нашей общей, неразрывной истории". Русской общине области пришлось исправлять положение. Принимая международную научно-практическую конференцию "Полтавская битва. Взгляд из современности. Год 2009", первые цветы от участников конференции, при почетном карауле с "Верных казаков", легли к подножью памятника коменданту Полтавы Келину и храбрым защитникам города.

Война со Швецией завершилась подписанием Ништадтского мирного договора. Большая часть территорий полученных по этому договору утрачена. На землях испокон века принадлежащих Древней Руси – Новгородской республике, что звались в те времена "водской пятиной", процветает русофобия. В Полтаве проходят мазепа-фесты, к сожалению сегодня в ней гетмануют оранжевые выговские...

Но остался город Санкт-Петербург, осталась Россия – страна и народ со славной и трагической судьбой.

Осталась Москва, в которой издаются не только мазепинские опусы: "Украина не Россия", но есть патриотическое издательство "Кучково поле", издающее "Книги о Крепостях и героях", а в Полтаве есть малороссы помнящие свою историю и своих героев, именно они, в том числе и книгами, отстаивают историческую преемственность патриотических традиций русского народа.

Николай Яременко.

Музей історії Полтавської битви відзначив столітній ювілей

Столітній ювілей відзначив Музей історії Полтавської битви, адже свій початок він веде з 1909 року, коли, завдяки ініціативі краєзнавця Івана Павловського, відкрилася перша споруда закладу. Тоді ж з його експозицією ознайомилася правляча верхівка Російської імперії на чолі з Миколою ІІ.
Нове життя музею розпочалося 1950 року – цього разу у більшому приміщенні. Нині музей розширює свої можливості, завдяки науково вивіреній експозиції стає все цікавішим і привабливішим для численних відвідувачів. До 300-ліття Полтавської битви тут реконструйовано споруду першого музею, облаштовано залу "Козацька держава".
За три останні роки з міського бюджету на утримання музейної установи виділено 2 мільйони 201 тисячу гривень. От і на століття мерія Полтави була не з порожніми руками – директору заповідника Наталії Білан вручили чек на 50 тисяч гривень. Голова обласної ради Олександр Удовіченко, який завітав у гості на ювілей мізею, обіцяв підтримувати ініціативи міської влади щодо оновлення заповідника.

rada-poltava.gov.ua

Авторская страница поэтессы Татьяны Луценко

Наше солнышко

"Наше солнышко" - так называем
Мы, встречая с улыбкой тебя,
Потому, что уверены, знаем –
Тепло сердца ты даришь, любя.

Уважая, и с полным вниманьем,
Добрым взглядом заботливых глаз,
Словом ласковым и пониманьем
Отвечаешь и радуешь нас.

Но не в этом вся суть интереса.
Восхваленья нужны ли слова?
Ты – прекрасная мать, поэтесса,
И во всем, как всегда, ты права!

Лев Дементьев,
Василий Леонов,
Владимир Михайлов,
соратники по перу.

Радости женского счастья

Женское счастье -
Какое оно?
Милый, единственный
Пусть будет рядом.
Первая радость
(Почти, как в кино).
С нежным улыбчивым.
Ласковым взглядом.
Голос младенца -
Родная душа
И материнские
Светлые чувства.
Песнь колыбельная
Так хороша,
Петь ее тоже
Большое искусство.
Мама приснится
(С грустинкой глаза).
Сердце стучит ее
Доброе где-то.
Скатится тихо
Невольно слеза.
Много о ней
Нами песен пропето.
Радости жизни.
Как воздух, вода.
Женщиной бережно
Свято хранимы.
Как бы ни мчались
Стрелою года.
Будут всегда
Дороги и любимы.

Мамині руки

Руки моєї мами -
Дужі вони, робочі.
Вправні такі з роками.
Вмілі, до справ охочі.
Лагідні, теплі, милі.
Вміють добро робити.
Поки що в русі, в силі.
Ніколи їм спочити.
Знають розруху і голод.
Згадують роки грізні.
Лютий зимовий холод,
Квіти весняні різні.
Як ви дітей любили!
Пестили їх і гріли.
В Бога для них просили
Щастя, здоров’я, сили.
Дуже люблю вас, руки.
Хочу, щоб ви спочили.
Праці знайомі звуки
Світ ваш мені відкрили.

Осень сказку к нам в гости зовет

Позови нас в сказку, осень.
Желтолистую, цветную.
Не грустила чтоб я вовсе
Тебя видя расписную.
Ты кудесница по нраву -
Чаровница-мастерица.
Я горжусь тобой по праву -
Лета младшая сестрица.
И в листочке, как в картинке.
Словно в маленьком сюжете.
Серебрятся паутинки,
В них - грустиночка о лете.
Не пусты твои старанья.
Вижу я - леса в наряде.
Пусть пора и увяданья.
Но сама ты при параде.

Чувства любви

Отцвело, отшумело.
Отлюбилось, прошло.
Отмело, отгремело-
Все быльем поросло.
Отсмеялось, отпелось.
Не вернуть никогда.
Отжалелось, отгрелось
В этот раз навсегда.
Отболелось, отнылось.
Сердце ровно стучит.
Отскреблось и отмылось
И душа не болит.
Откровенно и гордо
Смотрят снова глаза.
И теперь очень долго
Не блеснет в них слеза.
Как в свободном полете
Вознеслось к небесам.
Ловко, быстро при взлете.
Сотворив чудеса.
Отражаясь в сознанья,
Новой встречи огонь.
Отнесись с пониманьем,
Мое сердце не тронь.

Букетик фіалок

Зійшли сніги, весна буяє.
Довкола зелень пророста.
Лише моє серденько знає.
Що так в природі не з проста.
Спішу до мами, звичний потяг
Вже до зупинки під’їжджа.
Легкого вітру ніжний протяг
У день весняний догожда.
Аж раптом - гульк! В траві фіалки
Голівки ніжні підняли
Мов свій привіт від Диво Мавки
Вони з собою принесли..
Їх обережно я зриваю.
Тулю з любов’ю до губів.
І мамин голос відчуваю.
Серед весняних холодів.
Букетик ніжний із фіалок
Щоквітня знов збираю я.
Ти в зустріч, в зоряний світанок
Візьми їх, матінко моя.

Рождение сына

Тихо в палате, тепло и уютно.
А за окном всюду снега полно.
Страшно в неведеньи, холодно, смутно.
(Будет, как будет) - уже все равно.
Час ожиданья - томлюсь и волнуюсь.
Ель тихо веткой мне машет в окно.
И почему - то я ею любуюсь.
Хоть ее вижу я очень давно.
Взгляд виноватый, испуганный, тихий.
Губы молитву вторят "Отче наш".
- Боже, какая я все же трусиха!
- Вот и пришел долгожданный мой час.
Резкая боль, схватки, добрые руки.
Врач, и поток одобрительных слов.
Оду ребенку поют нежно звуки.
Чудо вершит королева Любовь.
- Женщина, сын у вас, мальчик родился!
- Как назовете?
- Не знаю пока.
Мой долгожданный росток появился.
Ищет рожденное тело рука.
Криком младенца вся комната дышит.
Ведь на земле он теперь не один.
Пусть вся Вселенная видит и слышит.
Как родился мальчик-крошечка, сын.

Ранок

Світлий росяний ранок
У моєму селі.
Ніжний теплий світанок
Заяснів у імлі.
Спів свій пташка маленька
Починає мерщій.
Квітка сяє біленька.
Зеленіють кліці.
Віти листям шепочуть.
З вітерцем виграють.
Ніжно душу лоскочуть,
Їй снаги долають.
Лине пісня далека.
Гуркотить тракторець.
Йде по полю лелека.
Ніч зійшла нанівець.

Поздравляем Татьяну Луценко с днем рождения!

Желаем крепкого здоровья, счастья, успехов в творчестве!

Соратники по перу.

Криминальный калейдоскоп

Согласно пресс-релизу горуправления милиции в период с 23 по 29 сентября 2009 года зарегистривано 38 правонарушений, раскрыто – 36. Среди них:

грабежи – 4, раскрыто - 3;

кражи – 15, раскрыто - 13;

мошенничество – 3, раскрыто – 1;

убийства/телесные повреждения – 1/3, раскрыто - 1/3;

наркопреступления – 10, раскрыто - 10;

смерти – 6.

Телефон милиции – "102"

С 26 по 27 сентября на линии "102" зарегистрировано 41 сообщение различного характера:

телесные повреждения – 15 (9 по линии скорой медпомощи);

ссоры – 3;

драки – 3;

нарушения общественного порядка – 15.

За различные административные правонарушения в дежурные части райотделов милиции доставлено 24 человека. Работники ГАИ составили 54 админпротокола, три из них за управление автотранспортом в нетрезвом состоянии.

С 27 по 28 сентября на телефон "102" поступило 23 сообщения различного характера:

ссоры – 6;

телесные повреждения – 6 (4 по линии скорой медпомощи);

нарушения общественного порядка – 4;

В дежурные части райотделов милиции было доставлено 26 человек.

Убийство в общежитии

25 сентября около 21-00 в милицию обратились врачи скорой медицинской помощи с просьбой о помощи. Они сообщили что, что в секции общежития найден труп гр-на А., 1964 года рождения, с явными признаками насильственной смерти – колотая рваная рана в области живота.
По словам соседей, которые были непосредственными свидетелями происшествия, стало известно, что телесные повреждения потерпевшему нанес сосед, гр-н Г., 1949 года рождения. Было установлено, что мужчины неоднократно ссорились по бытовым причинам, можно утверждать, что чувствовали взаимную неприязнь.
25 сентября между ними ещё с утра возникла ссора. Вечером гр-н А. решил продолжить ссору с соседом, начал стучать в его дверь, сосед открыл дверь и резко нанес удар ножом. Именно этот удар привел к смертельному исходу. В комнате гр-на Г. найден обычный кухонный нож со следами крови.
В данное время следствие устанавливает причины такого поведения подозреваемого. По факту происшедшего возбуждено уголовное дело по статье 115 УК Украины – лишение свободы на срок от 7 до 15 лет.

Почему мошенницы так легко отбирают деньги?

21 сентября в дежурную часть Автозаводского райотдела милиции обратился гр-н П., 1927 года рождения, с заявлением, что около 11 часов утра в его квартиру по улице 60 лет Октября зашла неизвестная женщина. Она представилась социальным работником и пришла менять денежные купюры на новые. Женщина завладела 6400 грн.
По данному факту решается вопрос возбуждения уголовного дела по статье 199 УК Украины.
26 сентября около 13-00 в дежурную часть Крюковского райотдела милиции обратилась гр-ка О., 1980 года рождения. Она сообщила, что 26 сентября около 12-00 в её квартиру по улице Школьной зашла неизвестная женщина. Она представилась социальным работником и прибыла для обмена денег. За "работу" она взяла 40 грн. и завладела 7000 гривен.
По данному факту решается вопрос возбуждения уголовного дела по статье 190 УК Украины.

Правоохоронці Полтавщини спалили наркотиків на загальну суму 86 000 гривень

Димедрол, канабіс, трамадол, розчин опію, амфетамін... Це ще не весь перелік всіх наркотичних засобів, які були вилучені з незаконного обігу правоохоронцями Полтавщини в Автозаводському районі міста Кременчука впродовж шести місяців.
Днями, весь наркотичний дурман, що проходив як речовий доказ при розгляді кримінальних справ в судах, був утилізований шляхом спалення в присутності представників Управління служби безпеки України, Відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Головного управління МВС України в Полтавській області, Слідчого управління ГУМВС, а також за участю двох понятих – цивільних людей. Охорону всього процесу утилізації забезпечував спецпідрозділ "Беркут".
Загальна сума спаленого дурману, за цінами чорного ринку, становить близько 86 тисяч гривень
Подібні процедури знищення наркосировини правоохоронцями Полтавщини здійснюються систематично, після розгляду кримінальних справ даної категорії в судах та коли рішення судів вступають в законну силу.

ВЗГ ГУМВС.

Аби заробити "копійчину" двоє чоловіків "обкрадали могили померлих"

До Кременчуцького райвідділу міліції звернулися жителі с. Піщаного, з приводу того, що невідомі особи руйнують металеві загороді на могилах померлих родичів. В ході оперативно-розшукових заходів співробтіники міліції затримали двох чоловіків, мешканців Піщаного, Петра, 1961 р. н., та Олександра, 1956 р. н. Затримані зізналися в скоєнні злочинів.
Як з’ясувалося, Петровому знайомому знадобилися металеві ланцюги. Ланцюги з кладовища, якраз відповідали потребам знайомого. Тож, не вагаючись, Петро вирішив зняти ланцюги з могил і продати. Петро зустрів сусіда Олександра і поділився з ним секретом "легкого заробітку". Олександр ідею підтримав... Продаючи ланцюги замовнику ані Петро, ані Олександр не відкривали йому справжнього джерела походження ланцюгів.
Затрмані скаржаться на безробіття. Мовляв "сім’ю годувати треба". Утім обидва не взяли до уваги, що наруга над місцем поховання, а також викрадення предметів, що знаходяться в могилі, карається Кримінальним законом. На даний час за шістьма доведними фактами крадіжок предметів з місць поховання, порушено кримінальну справу. Стаття 297 Кримінального кодексу України передбачає штраф до 1700 гривень або арешт на строк до 6 місяців, або позбавлення волі до 3 років.

Андрій Федорненко, спеціаліст по зв’язкам з громадськістю Кременчуцького РВ ГУ МВС України.

Часть 1 Часть 2

Началась операция "Чемодан - Самолет - Чикаго"!

Владимир Шапран. Вопрос проверки счетчиков для нас является принципиальным

Яценюк попал в число 50 самых знаменитых евреев Украины

Рига голодная

Прес-група УСБУ в Полтавській області. СБУ перевіряє Кременчуцьке управління земельних ресурсів

ИА "Новый Регион – Киев". Украинские машиностроители переносят в Россию часть производства

Александр Белковский. Хочу в "Гарпун"!

За ношение футболки с вождем коммунизма полагается тюрьма?

"Свои" против "своих"

Николай Яременко. Будем достойны нашей истории. О книге "Крепости и герои"